Контрнаступ на Харківщині став для Збройних сил України унікальною операцією. Вперше в історії незалежної України українська армія наступала, а не оборонялася.

Водночас, попри успішність українського наступу, ЗСУ не переходитимуть кордон з РФ, звільнятимуть українські воїни лише рідну землю. Про це під час брифінгу в Києві заявила заступниця міністра оборони України Ганна Маляр.
Loading...

Унікальною для Збройних сил України операцією назвала Маляр контрнаступ на Харківщині.

“Фактично на Харківщині здійснена унікальна операція для ЗСУ, вперше саме наступально, тому що ЗСУ завжди доктринально стоять на позиції оборони, але зараз ми вимушено в такій ситуації перебуваємо, і дійсно ця операція була успішна”, — наголосила вона.
Loading...

Заступниця міністра оборони також підкреслила, що нині на деокупованих територіях Харківщини тривають заходи зі стабілізації: міста й села необхідно не лише звільнити, а й утримати.

За словами Маляр, ЗСУ не відступають від оборонної доктрини – і не наступатимуть на територію РФ. Усе, що потрібно українським воїнам, – звільнити свою землю.

“Наше завдання – звільнити наші території, ми не агресори, не загарбники. Ми ведемо оборонну війну, в межах якої можуть бути наступальні дії”, – зазначила вона.

Попри успішність контрнаступу на Харківщині, зауважила Маляр, головна перемога України ще попереду. Адже досі на звільнення чекають чимало українських територій.

Нагадаємо, Збройні сили України у вересні почали контрнаступальні дії на кількох напрямках, зокрема на півночі та півдні. Триває звільнення населених пунктів від російських сил на Донеччині, Харківщині та Херсонщині.

За рахунок чого Україні вдалось провести таку вдалу операцію? Колишній заступник начальника генерального штабу ЗСУ, генерал-лейтенант Ігор Романенко пояснює ВВС News Україна, що тут зійшлися кілька чинників.

По-перше, росіян вдалось “перехитрити”. З липня українські державні службовці і військові почали публічно поширювати заяви про підготовку українського контрнаступу на Херсонщині.

“Був вплив морально-психологічний. Вдало була проведена ІПСО – інформаційно-психологічна спецоперація. Після заяви президента (про необхідність звільнення Херсону, – Ред.) ворог почав нервуватися і це стало початком перехоплення стратегічної ініціативи”, – каже військовий експерт.

Отже, росіяни почали в швидкому темпі посилювати своє угруповання на правобережній Херсонщині. За даними Романенка, зі східного і запорізького напрямку сюди перекинули 15 тисяч російських військових, а безпосередньо з Ізюмського району Харківської області – ще 10 тисяч.

Оцінивши це, як каже Романенко, український генштаб зробив наступний крок. Не очікуючи завершення формування цього російського угруповання, 29 серпня ЗСУ завдали удару і вдало просунулися на 10-15 км в Херсонській області.

Після цього вони вперлися в міцний оборонний рубіж РФ і перейшли в захист, завдаючи артилерійських і ракетних ударів по логістиці та пунктам управління суперника.

Будучи впевненим, що саме на півдні буде розгортатись основне протистояння, російське міноборони продовжувало насичувати своє херсонське угруповання силами і засобами. Їхнім завданням було стримати українські дії і відтіснити на початкові рубежі.

Водночас українські війська пішли в наступ на лінії Куп’янськ – Ізюм на Харківщині, де залишились послаблені позиції противника. Вочевидь, РФ не сприймала цю загрозу, вважаючи, що вона є лише відволікаючим маневром. Але натиск українців і прорив в глибину оборонних порядків РФ на 50-70 км стали несподіванкою.

“В перші пару днів була думка, що це лише асиметричні дії України, для того, щоб послабити дії РФ на Донецькому і на Херсонському напрямках. – каже генерал Романенко. – Однак, коли почався розвиток і нарощення цієї атаки, стало зрозуміло, що скоріш за все, це головне місце зосередження наступальних сил ЗСУ”.