За останні два тижні намітилося зростання втрат серед старших офіцерів.

Loading...

Російська служба Бі-Бі-Сі веде поіменний список втрат російських військовослужбовців в Україні спільно з виданням “Медіазона” та командою волонтерів. На 22 липня нам вдалося підтвердити інформацію про 4940 загиблих солдатів та офіцерів.

“Ми спираємося лише на підтверджені повідомлення про загибель, тому зібрані дані не відображають реального рівня втрат. Але, на відміну від інших оцінок кількості загиблих, наша базується на тисячах конкретних історій і тому допомагає нам розуміти та аналізувати те, що саме відбувається з російською армією під час війни в Україні”, – пише Бі-Бі-Сі.

Loading...

Уявлення про те, яка кількість загиблих не потрапила до добірки, дає інформація з регіональних цвинтарів. Щотижня виявлятья нові свідчення похорону російських військових, про які не повідомляє місцева влада.

На підставі цих спостережень ми можемо припустити, що список підтверджених втрат, який веде Бі-бі-сі, може містити щонайменше вдвічі менше імен загиблих, ніж реально поховано у Росії.

Із 4940 встановлених російських військових, які загинули в Україні, 852 особи є офіцерами. За останні два тижні загинуло ще понад 80 офіцерів, серед них 10 полковників.

В останні три місяці частка офіцерів серед загальної кількості загиблих військових поступово знижувалася з 20% (у березні та квітні) до 17% у червні та липні. Наразі знову намітилася тенденція зростання втрат серед командної ланки російської армії.

Це може бути пов’язане з тим, що в Україну надійшли високоточні артилерійські системи, включно з американськими реактивними системами залпового вогню HIMARS. Завдяки такій зброї Київ може завдавати більш точних ударів по командних пунктах, блок-постах і тилових позиціях угрупування російської армії, що настає.

До кінця липня Росія втратила щонайменше 50 військових льотчиків (включаючи штурманів та бортмеханіків). З них 80% – це втрати екіпажів бойових літаків.

Щонайменше п’ятеро загиблих пілотів – люди віком понад 50 років. Відомо, що деякі з них мали вийти у відставку кілька років тому. Участь цих льотчиків у бойових вильотах може бути свідченням нестачі молодого покоління кваліфікованих та мотивованих пілотів.

За оцінкою британської розвідки, протягом багатьох років програма підготовки військових льотчиків у Росії йшла за суворим і заздалегідь затвердженим сценарієм з метою справити враження на високопосадовців.

Така система пригнічувала ініціативу і не давала ухвалювати самостійних рішень, зазначають розвідники. В результаті це могло перешкодити розвитку бойових навичок молодих екіпажів російської військової авіації.

За кількістю втрат у російських регіонах, як і раніше, лідирують Дагестан (245 осіб), Бурятія (224 особи) та Краснодарський край (170 осіб). Для порівняння: відомо лише про 11 загиблих із Москви, хоча мешканці столиці становлять майже 9% населення Росії.

Могили солдатів, про загибель яких ніде не згадувалося, знаходяться у кожному з тих, вивчили БІ-БІ-СІ. Їхня частка зазвичай варіюється від 30 до 100% залежно від цвинтаря.

Судячи з табличок на надгробках і датах похорону, в середньому загиблих доставляють до Росії і ховають через 14-20 днів після смерті. Але в деяких випадках цей процес затягується. Наприклад, 20-річного танкіста Ховалига Алдин-Херела поховали лише за 71 день після загибелі.

Для деяких родичів очікування тіла загиблого солдата стає тяжким випробуванням.

Цього тижня свою оцінку втрат Росії в Україні назвав глава ЦРУ Вільям Бернс:

“Останні за часом оцінки від розвідувальної спільноти США складають близько 15 тисяч убитих і десь утричі більше поранених”.