Попри наступ військ окупанта на Сході, агресори все одно втрачають контроль над населеними пунктами. На Донеччині, зокрема, окупанти втратили два.

Loading...

Про це розповів радник глави Офісу Президента Олексій Арестович в програмі “ФЕЙГИН LIVE”.

Loading...

За його інформацією, в окупантів “щось не так” із наступом на Сіверськ і Бахмут у Донецькій області.

Арестович заявив, що росіяни наступали й втратили два населені пункти внаслідок контратаки ЗСУ. Радник глави ОП не назвав звільнені населені пункти, сказавши, що це прерогатива військових.

Також він констатував зменшення кількості обстрілів з боку ворога. За його словами, донедавна наявність у ворога снарядів і ударів по позиціях ЗСУ мали значення, однак після ударів ЗСУ по складах ворога це перевага нівелювалася.

Арестович зазначив, що на Донецькому напрямку окупанти завдають артилерійських ударів і намагаються штурмувати. Однак на Вугледарському напрямку, який неподалік Запорізької області, ЗСУ взяли декілька сіл.

Радник очільника ОП назвав це тактичним успіхом ЗСУ.

Водночас журналіст Сергій Гармаш підкреслює, що анексія української території вже визначена Путіним як реальна головна мета його “спецоперації”, але, на сьогодні, коли “друга армія світу” вже 5 місяців не може повністю “звільнити” навіть одну Луганську область, для Москви краще, щоб подальше знищення йшло вже не у вигляді прямої агресії, а поступово, в результаті повернення до гібридної форми війни. Це, до речі, – друга даність з системи координат дій Кремля, що проявилася останнім часом, зокрема, почастішали сигналами до переговорів.

Структура цієї анексії ще остаточно не визначена, оскільки залежить від успіхів російських військових. Поки навіть в Кремлі точно не знають, що і як вони будуть анексувати. Практично планом мінімум є Донецька, Луганська, Запорізька та Херсонська області, – тобто, той самий наземний коридор до Криму. Але формально Росія не може анексувати частини території іншої держави без “добровільного” прохання цієї держави. Така позиція позначена в Федеральному конституційному законі РФ “Про порядок прийняття в Російську Федерацію і утворення в її складі нового суб’єкта Російської Федерації”.

Зрозуміло, що добровільного прохання України приєднати частину її території до РФ не буде ніколи. Тому, щоб анексувати якусь територію (до речі, поняття “анексія” в російському законодавстві відсутнє) РФ спочатку повинна окупувати її, потім створити на окупованій території “державу” або “держави”, визнати їх, і тільки потім на цих територіях повинні пройти “референдуми” про приєднання до Росії. Вже після цього, “держави” звертаються до Москви з проханням про приєднання, і тільки тоді Держдума розглядає питання про включення їх до РФ.

Тому так багато непорозумінь з референдумами і можливими потенційними суб’єктами анексії.

З Донецьком і Луганськом теж не просто. Справа в тому, що так звані “ДНР” і “ЛНР” вже визнані РФ в якості “незалежних держав”, позначили в “Конституціях”, свої території в адміністративних межах Донецької та Луганської областей України. І Путін вже визнав їх у межах цих кордонів. На “референдумах”, які вони провели в 2014 році, питання про приєднання до Росії не стояло. Отже, зараз повинні пройти референдуми про приєднання до РФ саме в межах адміністративних кордонів двох областей. А для цього, їх, знову-таки, потрібно повністю і стабільно контролювати, – чого не дозволяють росіянам ЗСУ…

Так що, всі ці розмови про референдуми і терміни їх проведення… – на сьогодні це скоріше пропаганда і маніпуляції, ніж реальні, затверджені плани. Мета позначена, але ось її реалізація все ще писана вилами по воді. А дата 11 вересня виглядає на тлі всього сказаного вже нереальною.

До речі, можливості виходу суб’єктів РФ зі складу Федерації її Конституція не передбачає! Тобто, мирним шляхом відділення колись анексованих територій від Росії статися не може. Тому будь-яка анексія – це початок потенційної війни РФ в майбутньому. І саме тому вона приречена!